Ко́сівський райо́н — район України у південно-східній частині Івано-Франківської області. Утворений 17 січня 1940 року.

Районний центр — місто Косів. Цей край відомий як центр туризму та народних промислів на Прикарпатті.

Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби, свідчать про те, що територія сучасного району  була заселена за часів неоліту й міді.

Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року. Спочатку це місце мало назву Риків, потім — Косів.

До стародавніх поселень належать села Кобаки (у письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412), Смодна(1310).

Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII–XVIII ст. У селі Космач діяв загін Олекси Довбуша. Славний ватажок трагічно тут і загинув у 1745.

Околиці району  багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами — полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалося з домашніми промислами, які пізніше зросли до рівня ремесла.

У 1920—1930-х Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали дальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Твори косівського різьбяра і мосяжника В. Девдюка експонувались на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначались нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих майстрів, серед них: В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.

Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.

Виник Косів за польсько-литовської держави, у другій половині ХVІ ст., завдяки цінним покладам соли. Ще задовго до його виникнення тут, чверть милі від центральної частини села Косова (тепер Старий Косів), існувала соляна баня, в якій із добутої сировиці виварювали сіль. Село, разом з банею, належало до королівської, тобто державної, власности й тому адміністративно входило до Снятинського староства та підлягало старості — представникові короля на території староства. Зрозуміло, що снятинські старости, послуговуючись своїм правом, орендували косівську баню і брали з неї дохід, а близько 1560 р. тодішній староста Тенчинський навіть заснував при бані містечко, назвавши його Риків. Але коли незабаром Тенчинський помер, піддані та слуги Юрія Язловецького, якому дісталося в посесію (земельне орендне володіння) село Косів, учинили збройний наїзд на Риків і зруйнували його, а соляну баню взяв у свою посесію Язловецький. Через деякий час містечко було відновлене, але вже під назвою сучасною.

В податковому реєстрі з 1579 р. поряд з назвою «Koszow, villa»(Косів, село) вперше зустрічаємо назву «Koszow, oppidum» (Косів, містечко). В документі Косів виступає як приватне містечко, власник якого — син Юрія Язловецького Михайло. Опинившись у шляхетській власності, новозасноване місто відпало від Снятинського староства і утворило разом з чотирма селами окрему Косівську волость у володінні Михайла Язловецького. В усі наступні роки, аж до розпаду Речі Посполитої, Косів залишався приватним і переходив від одного власника до іншого шляхом спадщини.

Принаймі двічі Косів був спалений і знищений: восени 1621 р. турками, татарами й волохами (підданими Оттоманської імперії), а в лютому 1624 р. — буджацькими татарами. Одначе місто не зникло, як це часто траплялося в ті часи, бо видуботок та виробництво соли вимагали зайнятости більшого числа робітників та ремісників; також чудовий клімат приваблював сюди поселенців; завдяки тим же кліматичним умовам тут добре розвинулось садівництво. Дбаючи про збільшення прибутків, власники Косова заохочували різними привілеями поселятися тут жидів, які успішно займалися торгівлею, орендою маєтків і промислових закладів (солярня, млини, корчми і т. д.), збиранням податків, також ремеслом; перебування жидів на послугах чужої правлячої верстви робило їх в очах місцевого населення пособниками польських маґнатів. Таким чином, у центральній частині (середмісті) переважало жидівське населення, а на передмістях жили переважно українці; у всьому Косові разом з передмістями (в тому теперішніми селами Вербівцем, Старим Косовом, Смодним, Черганівкою і Городом) проживало пересічно 65% українців, 25 — жидів, 10 — поляків. Багато мешканців Косова, користаючи зі сприятливих умов, швидко збагачувалися; це, звичайно, принаджувало опришків, і вони часто нападали на місто, зокрема, під керівництвом Василя Лунґи (1698 р.), Пинті та Пискливого (1704 р.), Баюрака (1750 р.); коло 1740 р. під шляхетський двір підступив Олекса Довбуш і чомусь “посилав рушниці до двору”, але не нападав. 1759 р. у зв’язку з активізацією опришківського руху в Косові організовано головну стоянку карального війська проти опришків, яке очолив тодішній власник Косова, галицький хорунжий Тадеуш Дідушицький.

За австрійських часів життя Косова стало впорядкованішим. Згідно з патентами від 1773, 1778 і 1786 рр., спрямованими на одержавлення соли, косівські соляні маєтки, тобто ціле містечко з довколишніми селами, перейшли з приватної власности у державну. Адміністративно Косів кілька років належав до Червоноруської округи (“циркулу”), згодом — Станиславівської і нарешті — Коломийської; із запровадженням у 1867 р. нового адміністративно-територіяльного устрою Косову надали статус повітового міста, наслідком чого вся адміністративно-політична влада була передана повітовій управі — староству, очолюваному старостою, що підлягав безпосередньо Галицькому намісництву у Львові. Крім солеваріння, розвивалися мистецькі промисли: різьба, вишивкарство, килимарство, кераміка; від 1850 р., коли засновано Ткацьке товариство, Косів стає центром ткацтва; в 1882 р. Ткацьке товариство заснувало Ткацьку школу. В кінці ХІХ ст. за прикладом багатьох европейських місцевостей починає розвиватися дуже перспективна курортно-літникарська галузь.

У рамках українського національного відродження, що відбувалося по всій Галичині, в Косові на зламі ХІХ–ХХ ст. значний вплив мала Українська Радикальна партія, одним із засновників якої був поряд з Франком та іншими діячами косовець Михайло Павлик; діяли також товариства «Січ», «Воля», «Жіноча громада», «Просвіта»; у червні 1914 р. засновано перший відділ стрілецтва «Кіш Січових Стрільців»; на початку світової війни утворено повітову управу УСС, що набирала добровольців до лав УСС для боротьби по боці Австрії. Від осені 1914 р. до початку літа 1915 р. і від літа 1916 р. до літа 1917 р. Косів двічі займала російська армія, яка при відступі вчиняла страшні погроми й бешкети. Після розпаду Австро-Угорщини в Косові у листопаді 1918 р. була встановлена влада Західно-Української Народної Республіки, яка потривала до травня 1919 р.; від 26 травня до кінця серпня Косів був під румунською окупацією, котру замінила двадцятирічна польська.

На початку німецько-радянської війни Косів 1 липня 1941 р. тимчасово зайняли союзницькі з Німеччиною угорські війська, які грабували крамниці, вілії, пансіони, оселі, звідки забирали посуд, постіль, білизну, столи, крісла, шалюнки, вікна, двері і все це вивозили в Угорщину, однак у творенні української адміністрації не перешкоджали. Німці, перебравши у серпні владу від мадярів, учинили серію терористичних акцій: у перші ж дні арештували і розстріляли діячів ОУН, які при мадярах масово вийшли з підпілля; 16–17 жовтня на Міській горі влаштували поголовний розстріл жидів і зруйнували багато жидівських будинків; сотні людей вивезли на роботу до Німеччини; організували штучний голод. Для захисту населення від сваволі німецької влади у червні 1943 р. провід ОУН створив у карпатських лісах Українську Народню Самооборону (УНС), яку від 27 січня 1944 р. включено до УПА. 31 березня 1944 р. Косів зайняли більшовики, а за Косовом у горах окопалися мадяри; таким чином, Косів опинився аж до літа на лінії фронту, в результаті чого зазнав чималих руйнувань. Після невдачі тривалих визвольних змагань УПА тут удруге запанував більшовицький режим, який розправлявся з підкореним народом, організовуючи розстріли та депортації “ненадійних елементів”.

Після здобуття Україною незалежності в пресі та на адміністративному рівні стало дедалі частіше порушуватися питання про відновлення в Косові відпочинкової галузі, зокрема курортництва і ліжникарства (сільського зеленого туризму). Щоб уберегти і відродити для цієї мети природу, 1997 року на території значної частини Косівського району (в тому й Косова) оголошено реґіональний ландшафтний парк «Гуцульщина», а по довготривалих запальних дебатах під час сесій між депутатами врешті вдалося узгодити межі парку: до нього включено всі пам’ятки природи та ліси Кутського державного й Косівського міжгосподарського лісгоспів. Але позаяк вирубування лісів не припинилося, то в 1999 р. було розпочато процедуру (наразі чисто адміністративну) перетворення даного парку в національний природний парк.

Ще тяжче вирішується проблема охорони містобудівної спадщини: щойно в 2001 р. Косів занесено до Списку історичних населених місць України, а тим часом культурні надбання продовжують занепадати і гинути. Отож конкретних позитивних результатів у справі відродження культурної спадщини, природи та індустрії відпочинку покищо не досягнуто.

Косівщина – один з наймальовничіших куточків Гуцульщини, край родючих полів, луків – сінокосів, високих гір, стрімких потоків, чистого цілющого повітря, повсюдна наявність чистої води (питної), в т. ч. джерел мінеральної води. Своєрідність цього краю, краса його природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися рідкісні, реліктові види флори і фауни і як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура, народні ремесла та невичерпні багатства фольклору в усі часи приваблювали і приваблюють нині до себе численних туристів не лише з України, а й багатьох зарубіжних країн світу. Обжитість усієї території роблять її надзвичайно привабливою для мандрівок людям будь-якого віку і в будь-яку пору року.

Площа району – 986 кв. км. ( 6,5 % території області ), в тому числі:

- сільськогосподарських угідь – 39607 га

з них: ріллі – 11512 га.

                       лісів – 43461 га.

Район розташований на передгір’ї і низькогір'ї Покутських Карпат. Межує із Снятинським, Коломийським, Надвірнянським, Верховинським районами Івано-Франківської області та Вижницьким та Путильським районами Чернівецької області. Крайня північна точка Косівського району - c.Трач, південна -с.Розтоки, західна - с. Космач, східна - с.Рибне.

Більшу частину району займає гірський рельєф Покутських Карпат, хребти яких, Сокільський, Хотинський, Галич, Голиця, Буківець, Ріцький, Карматура, Брустурський, Каменистий простягаються з північного заходу на південний схід. Рівнинна частина – 300-450 м. над рівнем моря, гірська – 700-1000 м. У західному та південно-західному напрямках висоти збільшуються і сягають понад 1000 м. (г.Грегіт – 1472 м., г. Лисина Космацька – 1464 м., г. Ігрець – 1374 м.).

Лісові масиви більші та менші за площею, переліски, чагарники чергуються з полями (сінокоси, пасовища) на яких розташовані садиби гуцулів.

Місцевість відзначається м’яким кліматом: середня температура січня - -5,40 С, липня - +18,6 0С. Річна кількість опадів 787 мм, річна сума активних температур 22000С. Середня тривалість безморозного періоду 160-170 днів. Кліматичні умови на території району сприяють відпочинковому туризму в усі пори року: в літній період – для пішохідного, автомобільного та водного, у зимовий – для гірськолижного та інших видів спорту.

Гори вкриті лісами, площа яких складає більшу половину території району.

На висотах 500-800 м н. р. м. переважають букові та ялицево-букові ліси з домішкою смереки, де основними лісоутворювальними породами є бук та ялиця.

 На висоті 800-1000 м н. р. м. – це зона мішаних смереково-ялицево-букових лісів, де основними лісоутворюючими породами є смерека, ялиця та бук. На висоті 1000-1200 мн. р. переважають смерекові ліси з невеликою домішкою бука та ялиці, з основною типоутворювальною породою – смерекою.

На території району збереглися представники фауни та флори, занесені до Червоної книги, наприклад: саламандра плямиста (Salamandrа), полоз лісовий (Elaphe longissima), беркут (Aguila chrysatens), олень карпатський (Cerpus elaphus carpaticus), плаун-баранець (Lycopodium selago), любка дволиста (Platanthera bifolia), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis), арніка гірська (Arnika montana) та багато інших.

Значна частина території району належить до національного парку “Гуцульщина”. Тут охороняються близько 60 геологічних гідрологічних пам’яток природи, десятки видів тварин і рослин цінні ландшафти.

В районі нараховується всього 45 населених пунктів з них :

міст         – 1

селищ      – 2

сіл            – 42

Місцеві ради:

всього місцевих рад    38

районна                        1

міська                           1

селищні                        2

сільські                         34

ОТГ                              1

60 % населених пунктів району мають статус гірських.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РАЙОНУ

Промисловість

Підприємствами Косівського району за  2016 рік реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 31519,5 тис. грн., (79,2 % до відповідного періоду минулого року).Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу населення склав 356,9 грн.

Агропромисловий комплекс

Великимита середніми сільськогосподарськими підприємствами   району реалізовано на забій 369 цнт. худоби та птиці (у живій вазі), що становить 304,9% до відповідного періоду минулого року, вироблено 352 цнт. молока (117,7% до відповідного періоду минулого року) та 4 цнт. вовни (43,5 %).

Сільськогосподарськими підприємствами зібрано зернові на площі 89 га. Намолочено 3043,3 цнт. зерна, середня урожайність по району складає 34,2 ц/га.

У сільськогосподарських підприємствах на початок поточного року нараховувалось 320 голів великої рогатої худоби (127,5 % до відповідного періоду минулого року), в т.ч. 111 голів корів (135,4 %),  свиней – 24 голови , овець та кіз – 370 голів (92,5% ).

Підприємництво

В  районі зареєстровано 4344 суб’єктів господарської діяльності. З них 3473 суб’єкти – фізичні особи, 871 – юридичні особи.  

З метою створення  сприятливих умов для розвитку підприємництва, спрощення державної реєстрації, спрощення та прискорення проходження дозвільних процедур працюють реєстраційна палата та центр надання адміністративних послуг.

Фінанси

За 2016 рік до бюджету району надійшло доходів (без урахування трансфертів) у сумі 81708,3 тис. грн., що становить 119,3 відс. (+113230,1 тис. грн.) до затвердженого плану (з урахуванням змін), зокрема до загального фонду надійшло 66297,5 тис. грн., що становить 104,2 відс. (+2679,5 тис.грн.), до спеціального фонду надійшло 15410,9 тис. грн., що становить 317,1 відс. (+10550,6 тис.грн.).

       В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 46,7 відс. (+25994,4 тис.грн.), в тому числі по загальному фонду на 42,4 відс. (+19755,6 тис.грн.), по спеціальному фонду на 68,0 відс. (+6238,7 тис.грн.).

За 2016 рік до зведеного бюджету зібрано платежів у сумі 188,0 млн. грн., в порівнянні з минулим роком надходження зросли на 26,1 млн. грн. або на 16,1%. 

До державного бюджету за 2016 рік надійшло – 115,1 млн.грн., при завданні  218,2 млн.грн.,  виконання становить  52,7%.

В порівнянні з минулим роком  находження зросли  на 3,7 млн. грн., або на 3,2%.

В порівнянні до минулого року в 2016 році зібрано на 22,4 млн. грн. більше,  надходження зросли  на 43,1% , у тому числі по платежах надійшло:

- податку на доходи фізичних осіб в сумі 43360,6 тис.грн., при доведеному завданні 38047,9 тис.грн. (+5312,7 тис.грн.) виконання становить 114,0%;

         - земельного податку надійшло 5211,0 тис. гривень, що на 1220,0 тис.грн. більше від доведеного завдання. Планові завдання виконано на 130,6 відс.;

            - єдиного податку в сумі 12614,6 тис. гривень, що становить 115,7 відс. (+1709,8 тис. гривень) до затвердженого плану за звітний період.;

            - акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів надійшло 10128,0 тис. гривень, що становить 108,1 відс. (+758,8 тис.грн.) до затвердженого плану.

       За 2016 рік забезпечено виконання по платежах до державного бюджету в сумі  115089,7 тис.грн.

Станом на 01.01.2017 року загальний податковий борг складає 190797,7 тис.грн., в т.ч.:

          до Державного бюджету  –  188290,7 тис. гривень,

          до місцевого бюджету  – 2506,7 тис. гривень.

Зайнятість населення

Чисельність незайнятого населення, які скористалися послугами центру зайнятості впродовж січня- лютого 2017 року становить 1354 осіб. Статус безробітного мали 1079 осіб.

Чисельність громадян, працевлаштованих за направленням служби зайнятості протягом січня - лютого 2017 року становила 338 осіб.

З метою подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці та сприяння у працевлаштуванні соціально незахищених верств населення служба зайнятості постійно співпрацює з роботодавцями: здійснює під їхні потреби професійне навчання безробітних.

Станом на 1 березня 2017 року у районному центрі зайнятості  надійшло 419 вакансій, від 224  роботодавців. Рівень укомплектування вакансій становить 70,1%.

       Впродовж  січня – лютого 2017  року створено 21  нове робоче місце шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність

На території району відсутні великі підприємства, а частина виробничих підприємств які працюють незареєстровані в Косівському районі, що в свою чергу в районний показник не зараховується.

В районі реалізуються проекти ЄС ПРООН, розроблено та надруковано каталог інвестиційних пропозицій із вільними виробничими площами та вільними земельними ділянками, який також розміщений на сайті РДА та надано до ОДА.

Прийнята Програма сприяння залучення інвестицій в економіку Косівського району на 2015-2020 роки (рішення № 52-1/2015 від 24.12.2015 року).

Косівщина в рамках угоди про співробітництво співпрацює із Гміною Лохув Венгровського повіту республіки Польща. В рамках реалізації угоди відбулася зустріч із очільниками установ та організацій двох сторін. Наші діти влітку за сприяння польської сторони їхали на світовий з’їзд молоді у м. Краків з метою розширення культурного світогляду.

      В рамках реалізації проекту надалі плануються робочі зустрічі представників двох держав.

Освіта

Освітня система району розгалужена і максимально наближена до запитів територіальної громади.

            У районі функціонує 27 дошкільних навчальних закладів, в них виховують 1725 дітей (місто - 5 закладів,   587 дітей (27%);  село - 22 заклади, 1138 дітей (73%)).

      Крім того, при школах працюють групи для дітей п’ятирічного віку –  41 (521 дитина), тому дошкільною освітою дітей п’ятирічного віку охоплено стовідсотково.

      У 2015-2016 н.р., з метою розвитку мережі дошкільних закладів та збільшення охоплення дітей дошкільною освітою, відкрито Баня-Березівський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) «Первоцвіт» та Розтоківський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Арніка», дошкільні групи при Річківському НВК.

Однак, наявна мережа ДНЗ повною мірою не задовольняє потреби населення району у здобутті дітьми дошкільної освіти. Станом на 01.11.2016р. на черзі для влаштування дітей у дошкільні заклади перебуває 400 дітей.

За умови фінансування планується відкриття дошкільних груп при  Малорожинському, Великорожинському, Вижньоберезівському НВК та додаткових груп при Середньоберезівському, Нижньоберезівському, Пістинському ДНЗ.

Всього у районі функціонує 55 загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається 9619 учнів. Мережу позашкільних навчальних закладів складають Косівський районний та Яблунівський центри дитячої творчості, Косівська та Яблунівська дитячо-юнацькі спортивні  школи, Яблунівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат.  Позашкільною освітою охоплено 3067 учнів (32%).

          Наповнюваність класів –   16,5  учнів, наповнюваність шкіл  -   175 учнів, груп продовженого дня  -  47   (1410 учнів, що становить 34%).

          Виходячи з мережі та прогнозу адміністративно-територіального поділу району при формуванні об’єднаних територіальних громад, проглядається перспектива функціонування таких опорних шкіл: Косівська №1, Космацька, Кутська, Пістинська, Яблунівська, Яворівська ЗОШ І-ІІІ ст., Рожнівський НВК.

  47 загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ, І-ІІІ ступенів забезпечені 63 навчальними комп’ютерними комплексами, кількість учнів на один комп’ютер – 22.  В 22 загальноосвітніх навчальних закладах створено web-сайти. 

У жовтні 2016 р. придбано комп’ютерну техніку на суму 500,0 тис. грн. для 16 шкіл району.

За кошти освітньої субвенції закуплено протягом 2016 року електронасоси на суму 32,3 тис. грн., учнівські меблі на суму 107,0 тис. грн, спортивного та туристичного інвентарю на суму 90,6 тис. грн., проведено заміну віконних блоків в 6 школах на загальну суму 340,8 тис. грн., поточний ремонт котелень в 5 ЗНЗ на суму 54,8 тис. грн., придбано матеріалів для підготовки шкіл до нового навчального року на суму 410,7 тис. грн. 

Було залучено додаткові кошти обласного бюджету в сумі 575,0 тис. грн. на проведення капітальних ремонтів в школах і садках, облаштування санвузлів, ремонт дахів, придбання спортивного інвентарю, заміну віконних блоків.

Залучено додаткові кошти місцевого бюджету в сумі  547,2 тис. грн. на вирішення проблемних питань в освітянській галузі.

Panorams

Оголошення

  • Оголошено «Конкурс на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті в експлуатацію у 2016 році» +

    Конфедерацією будівельників України відповідно до наказу Мінрегіону від 11.04.2017 № 81 оголошено «Конкурс на кращі будинки і споруди, збудовані та прийняті Детальніше
  • 1

Вітання

propozycii

23022017042

Президент України

kmu

Урядова гаряча лінія

Верховна Рада України

Центральна виборча комісія

Національне агенство України з питань державної служби

Верховний суд України

«Академія державного управління»

Derjava

Національний конкурс бізнес-рішень для сталого розвитку серед малого та середнього бізнесу

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної опереції

 Антикорупційний портал

 bpd1

 dfsmsu

oblsapka2

OIzCZ

DiiNS

TiP

ВЕБ-ПОРТАЛ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Програма державної підтримки населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів

Офіційний сайт Косівської районної ради

Just

ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

Сайт Косівської центральної районної лікарні

Івано-франківський обласний центр зайнятості

egovinfua 71x180

Офіційний сайт редакції газети Гуцульський край

Освітянський вісник (Інформаційно-методичний бюлетень РМК та відділу освіти Косівської РДА і Гуцульської освітянської ради)

Косів, Гуцульщина та Карпати

Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Сторінка Косівської РДА в мережі Фейсбук (Facebook) Сторінка Косівської РДА в мережі Твіттер (Twitter)