Призов до армії 2017: строкова військова служба

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу, в рамках якої в армію забирають тисячі українців. З особливостями призову в 2017 році, термінами проведення та підставами для відстрочки розібрався «Юридичний портал України».

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком українців (ст. 65 Конституції та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

Військовий обов’язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту своєї держави, забезпечення особовим складом ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Складовою частиною військового обов’язку є строкова служба в армії.

Хто підлягає призову до армії в 2017 році?

Призовний вік в Україні в 2017 році встановлено на рівні 20-27 років. Таким чином, чоловіки цієї вікової категорії, визнані придатними до стройової підготовки і які не мають підстав для відстрочки або звільнення від армії, зобов’язані пройти службу в рядах збройних сил України. Нагадаємо, що до недавнього часу призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Згідно ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок и військову службу» термін служби в армії становить:

  • 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти
  • 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра

Які терміни проведення призову на строкову службу в 2017 році?

Як і раніше, в 2017 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію — весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так на 2017 рік встановлено такі дати:

  • з 1 квітня по 31 травня 2017 — весняний призов до ЗСУ
  • з 1 жовтня по 30 листопада — осінній призов до ЗСУ

Що робити, якщо принесли повістку?

Згідно з українським законодавством, призовники, які отримали повістку з військкомату зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, зазначений у повістці. При цьому в Законі зазначено, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Отже, як тільки в країні оголошено про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на явку у військовий комісаріат.

 Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини є недостатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Законодавством України передбачено досить великий перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову. Так, відповідно до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» потрапити під відстрочку можуть:

  • чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину
  • студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій
  • призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї
  • педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

  • визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби
  • досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу)
  • які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах
  • виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків 1 і 2 контрактів
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу
  • засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання
  • призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних

 

Як отримати відстрочку або звільнення від армії за станом здоров’я?

На сьогоднішній день, згідно із законодавством України, існує кілька способів отримати відстрочку або звільнення від армії. Одним з яких є звільнення (постійне або тимчасове) від строкової військової служби за станом здоров’я. І відстрочка, і звільнення від служби оформляються виключно за рішенням призовної комісії на підставі проведеної військово-лікарської експертизи.

Проведення медогляду призовників сприяє визначенню стану їх здоров’я і ступеня придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональні порушення, а також фактична працездатність, спеціальність і освіта. Після закінчення медичного огляду виноситься Постанова ВЛК (Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Як правило, повне звільнення від загальної військової повинності мають молоді люди з явними важкими патологіями, наприклад, відсутність кінцівки, сліпота, глухота, розумова відсталість, шизофренія і т.д. У більшості інших випадків мова йде не про списання призовника через непридатність до служби, а про необхідність в лікуванні, на підставі якого дається відстрочка і потім проводиться повторна медкомісія.

Уникнути служби в армії в Україні в 2017 році можна при наявності таких проблем зі здоров’ям:

Актуальний і вичерпний список захворювань, які дають право на звільнення від призову на строкову службу в армію, міститься в «розкладі хвороб» (затверджено Наказом МОУ №402).

 

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу — адміністративна і кримінальна. Як адмін покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

  • штраф від 85 до 119 гривень — перше порушення
  • штраф 170-255 гривень — повторне порушення

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

 

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»

Стаття 1. Військовий обов'язок

1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.

2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

3. Військовий обов'язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

приписку до призовних дільниць;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов'язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

4. Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України"Про альтернативну (невійськову) службу".

5. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

6. Військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

У випадках, передбачених законом, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у Збройних Силах України.

{Частину шосту статті 1 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015}

7. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

8. Порядок утворення та повноваження територіальних центрів, філіалів комплектування військовослужбовцями за контрактом визначаються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

{Абзац шостий частини дев'ятої статті 1 в редакції Закону № 1127-VII від 17.03.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 265-VIII від 19.03.2015}

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.

{Частину дев'яту статті 1 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 716-VIII від 06.10.2015}

10. Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:

{Абзац перший частини десятої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов’язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

{Частину десяту статті 1 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1127-VII від 17.03.2014}

11. Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов'язаних.

12. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Стаття 65 Конституція України Начало формы

Конец формы

Конституція України встановлює одним з найважливіших і почесних обов'язків громадян України захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності. Перш за все, мається на увазі захист України від збройної агресії, який є найважливішою функцією держави і справою честі всього Українського народу, обов'язком кожного її громадянина. Правові основи діяльності органів державної влади щодо забезпечення оборони України визначені Законом "Про оборону України" від 6 грудня 1991 р. Але захист Вітчизни не повинен обмежуватися лише цим аспектом. Водночас він означає, що кожний громадянин України незалежно від національності, расової належності, віросповідання, ідеологічних переконань, трудової та іншої діяльності зобов'язаний захищати і відстоювати її суспільний лад від усіляких посягань, підтримувати громадський порядок, зберігати національну культуру і т.ін. Саме тому будь-які посягання на незалежність України, її територіальну цілісність, спроби змінити насильницьким шляхом державний устрій, повалити державну владу відносяться до державних злочинів і суворо караються законом.

Після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. Акта проголошення незалежності і, створення самостійної держави - України були затверджені її державні символи; герб, прапор і гімн.,

Будучи закріпленими Конституцією України, ці атрибути суверенності та незалежності потребують відповідної поваги і захисту. Чинним законодавством глум над державною символікою розглядається як злочин, передбачений ст.1872 КК України.

Щодо військової служби, то порядок і правила її проходження визначаються законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 р., "Про альтернативну (не військову) службу" від 12 грудня 1991р. та ін. Загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих поса-дових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства, а також підготовки населення до захисту держави.

Загальний військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; призов на військову службу; проходження за призовом або добровільно військової чи альтернативної (невійськової) служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку. У воєнний час цей обов'язок включає також обов'язкове військове навчання громадян.

Військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина, особливим видом державної служби, пов'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку і службою у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України. Тому за ухилення громадян від чергового призову на дійсну військову службу, а також за ухилення від військової служби, порушення військових статутних правил, інші військові злочини встановлена кримінальна відповідальність.

Коментар до статті 335. Ухилення від призову на строкову військовуслужбу

Ухилення від призову на строкову військову службу-карається обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єкт злочину - порядок комплектування ЗС та інших військових формувань. Щодо поняття останніх див коментар до ст. 401.

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дп або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування).

Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різним, але визначення конкретного способу має значення для правильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати в самокаліченні, симуляції хвороби, підробленні документів (зміст відповідних понять див у коментарі до ст. 409), іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної комісії завідомо неправдивих відомостей про смерть чи тяжку хворобу близького родича тощо або у свідомому замовчуванні яких-небудь відомостей), а так само в прямій відмові від несення обов'язків військової служби, і в таких випадках злочин є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу. У разі ж, якщо наявними є ознаки лише готування. До вчинення цього злочину, то кримінальна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 14 виключається.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез'явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез'явлення у даному випадку вважаються такі, що підтверджуються відповідними документами: а) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина або інші обставини, що позбавили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт і строк;

б) смерть або тяжка хвороба його близького родича.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов'язку з'явитися для проходження строкової військової служби.

Нез'явлення військовозобов'язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв'язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 КАП. За цією ж статтею військовозобов'язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу (адже готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335, не тягне кримінальної відповідальності).

Службові особи органів реєстрації актів громадянського стану за неподання військовим комісаріатам відомостей про зміну призовниками прізвища, імені, по батькові, про внесення до реєстрації актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження несуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 211-6, керівники або інші відповідальні за військово-облікову роботу службові особи за несвоєчасне подання у військові комісаріати документів на жильців, які є призовниками, для оформлення взяття на військовий облік - за ст. 211-5, а за перешкодження своєчасній явці призовників на збірні пункти чи призовні ділянки - за ст. 211-4 КАП. Якщо ж вказані дії вчинено з метою сприяння призовникові в ухиленні від призову на військову службу, зазначені особи повинні нести відповідальність за пособництво в ухиленні від призову на строкову військову службу (ст. ст. 27 і 335).

Початком перебування на військовій службі для призовників і офіцерів, що призиваються із запасу, є день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину. Тому особа, яка прибула на призовний пункт для відправлення у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за ст. ст. 407, 408

або 409.

3. Суб'єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу; призовник або офіцер, що призивається із запасу, у т.ч. такий, що перебуває на тимчасовому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав

не перебуває на військовому обліку взагалі.

Не піддягають призову на строкову військову службу, тобто не е суб'єктами розглядуваного злочину особи; які не досягли 18 років або на день відправки на строкову військову службу вже досягли 25 років (офіцери - 3О років); які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час; батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби;

які пройшли військову службу в інших державах; які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або прапорщиків в навчальних закладах МВС, СБ, інших військових формувань та мають військові чи спеціальні звання; щодо яких ведеться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або криміальна справа розглядається судом - до прийняття відповідного рішення;

яких засуджено до позбавлення волі (при цьому повторне ухилення від призову на строкову військову службу після відбуття покарання (крім позбавлення волі) за такий злочин не звільняє особу від кримінальної відповідальності); особи жіночої статі.

Підлягають виключенню з військового обліку особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб'єктами ухилення від призову на строкову військову службу.

Особи, виконання якими військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб'єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване у зв'язку з тим, що ці особи ухилилися від проходження альтернативної служби або під час її проходження брали участь у страйку, займалися підприємницькою діяльністю, навчалися в установах освіти (крім середніх або вищих установ освіти з вечірньою чи заочною формами навчання).

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб'єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов'язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка: а) за сімейними обставинами; б) за станом здоров'я; в) для продовження навчання; г) у зв'язку з депутатською діяльністю і діяльністю як сільських, селищних і міських голів; д) на період роботи за спеціальністю за основним місцем роботи призовникам - педагогічним працівникам з вищою педагогічною освітою у загальноосвітніх

навчальних закладах; е) в інших випадках, визначених законом, - Протягом дії відстрочки.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов'язків військової служби чи до нез'явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за ст. ст. 27 і 335, а за відповідних обставин і за ст. ст. 121, 122, 125, 130, 133 (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 (якщо нею було підроблено

відповідні документи).

4. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335, характеризується виною у вигляді прямого умислу. Якщо призовник Не з'явився на призовний пункт у зв'язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Конституція України (ст. 65).

Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999р. (ст. ст. 1, 15, 17, 18, 19, 24, ч. 5 ст. 37).

Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" в редакції від

18 лютого 1999р. (ст. ст. 2, 8, 12).

Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників. Затверджене постановою КМ № 377 від 9 червня 1994 р. Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Положення про комісїї у справах альтернативної (невійськової) служби. Перелік підприємств, установ, організацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну (невійськову) службу Перелік релігійних організацій, віровчення яких ну допускає користування зброєю. Затверджені постановою КМ № 2066 від 10 листопади 1999 р.

Положення про підготовку і проведення призову громодян України на строкову військову службу. Додаток до наказу М0 № 1 від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

Panorams

Оголошення

  • Косівське відділення Коломийської ОДПІ проведе безкоштовний семінар для платників податків +

    Косівське відділення Коломийської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області 25 січня 2018 року проводить безкоштовний семінар для платників податків на Детальніше
  • Щодо виставкових заходів в Ісламській Республіці Іран +

    За інформацією від Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні в період з 30 січня по 2 лютого 2018 року в Детальніше
  • 1

Вітання

  • Привітання Богдана Марчука з нагоди Дня Соборності України! +

    Дорогі краяни! День Соборності України увійшов до національного календаря як свято, яке ми відзначаємо на державному рівні. Адже ідея соборності Детальніше
  • 1

propozycii

23022017042

Президент України

kmu

Урядова гаряча лінія

Верховна Рада України

Центральна виборча комісія

Національне агенство України з питань державної служби

Верховний суд України

«Академія державного управління»

Derjava

rzum

banner

Національний конкурс бізнес-рішень для сталого розвитку серед малого та середнього бізнесу

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної опереції

 Антикорупційний портал

 bpd1

 dfsmsu

oblsapka2

OIzCZ

DiiNS

TiP

ВЕБ-ПОРТАЛ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Програма державної підтримки населення, ОСББ та ЖБК до впровадження енергоефективних заходів

Офіційний сайт Косівської районної ради

Just

ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

Сайт Косівської центральної районної лікарні

Івано-франківський обласний центр зайнятості

egovinfua 71x180

Офіційний сайт редакції газети Гуцульський край

Освітянський вісник (Інформаційно-методичний бюлетень РМК та відділу освіти Косівської РДА і Гуцульської освітянської ради)

Косів, Гуцульщина та Карпати

Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Сторінка Косівської РДА в мережі Фейсбук (Facebook) Сторінка Косівської РДА в мережі Твіттер (Twitter)