Одним із пріоритетів роботи Пенсійного фонду України у 2018 року являється – Легалізація тіньової зайнятості

Як тільки не намагаються деякі роботодавці шахраювати зі сплатою єдиного соціального внеску за своїх працівників, аби зменшити витрати. Таких тіньових схем десятки, а то й сотні. А в результаті страждають прості люди, бо саме в них таким чином “крадеться” страховий стаж. Тож сприяння легалізації тіньової зайнятості стало для Пенсійного фонду України своєрідною справою честі.

До того ж Фонд має для цього дуже дієвий і, можна сказати, унікальний інструмент — реєстр застрахованих осіб. Інформація, котру він містить, дає змогу здійснювати моніторинг персоніфікованих даних про заробітну плату працюючих громадян, зіставляти заробіток з показниками рівня оплати праці в певній галузі господарювання тощо. І під час такого аналізу часом спливають просто дивовижні факти.

Зокрема, за даними реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, лише у вересні минулого року 57 тисячам осіб працедавці нарахували зарплату понад максимальну величину бази нарахування єди­ного соціального внеску (ЄСВ), яка становить 42 100 гривень. Тобто працедавці сплачують єдиний соціальний внесок (22%) із зазначеної суми, хоча працівники отримали значно вищу зарплату.

         При цьому на підприємствах решта працівників отримують незначну зарплату. Наприклад, бухгалтер і працівник одного товариства з обмеженою відповідальністю в Києві отримують заробітну плату 13,5 та 1,5 мільйона гривень. При цьому середня зарплата інших працівників цього ТОВ  становить 3,8 тисячі гривень. На другому підприємстві зарплата бухгалтера становила 4,8 мільйона гривень, інших чотирьох працівників — близько 5 тисяч. А в одній великій корпора­ції з відомим брендом у Київській області працюють лише дві застраховані особи. При цьому зарплата бухгалтера в цій компанії становила понад 800 тисяч гривень, а другого працівника — 904 тисячі, — навела приклади директор фінансово- економічного департаменту ПФУ Тетяна Король.

Завдяки реєстру також можна виявити осіб, які працюють у п'ятьох і більше роботодавців, отримуючи при цьому невелику зарплату. Приміром, у вересні минулого року таких громадян було понад 5,3 тисячі. А майже 400 осіб працювали одночасно в 10-97 роботодавців.

До прикладу, одна особа з Харківської області працювала в 56 роботодавців одночасно. Ця людина отримувала зарплату від 108 до 115 гривень. Загальна сума її доходу на місяць, за даними реєстру, становила 6055,45 гривень. Інша особа в тій самій області працювала в 36 роботодавців із зарплатою від 108 до 907 гривень, Загальна сума її доходу становила 4687 гривень. Ще одна застрахована особа була найманим працівником одночасно в 32 роботодавців, які зареєстровані в шести різних регіонах,  і в усіх на основному місці роботи. До того ж у 27 роботодавців зарплата була меншою за мінімальну, — повідомила Тетяна Король.

Зазначені факти свідчать про можливе ухилення роботодавців від сплати ЄСВ та невиконання умов закону щодо обов'язкової сплати за найманого працівника внеску із зарплати не меншої за мінімальну.

Крім того, дані реєстру дають можливість проаналізувати й відстежувати недотримання роботодавцями міжрозрядних співвідношень між розмірами зарплати в галузевих територіальних колективних угодах, а також великий діапазон розривів у зарплаті в одній галузі.

Отже, цього року Фонд планує здійснювати глибший аналіз відомостей про застрахованих осіб та їхніх роботодавців і максимально висвітлювати цю роботу.

Косівське ОУ ПФУ

gartellin

Sluh

Біоетика

AV

Ласкаво просимо на Косівщину

Panorams