Захворювання з водним шляхом передачі
Вода, поряд із своїм величезним життєво необхідним для людини благом, за певних умов досить часто може стати фактором ризику виникнення різноманітних хвороб:
-інфекційні захворювання :вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз та інші.
-паразитарні захворювання:лямбліоз та інші.
- пов’язані з хімічним забрудненням води :водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози,отруєння пестицидами та інші.
Однією з причин виникнення і розповсюдження цих інфекцій є тривале зберігання життєздатності небезпечних для людини мікроорганізмів у водному середовищі. Виживання патогенних мікроорганізмів у воді, наприклад кишкової палички в колодязній воді складає до 21 діб, в річковій від 21 до 183 діб, бактерії дизентерії від 12 до 92 доби, збудники черевного тифу 71,5-183 доби, лептоспіроз від 7 до 150 днів, холерний вібріон від 0,5 до 92 доби.
Хвороба проявляється не зразу, а після інкубаційного (прихованого) періоду. При різних кишкових інфекціях він відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів.
Збудники хвороб передаються фекально-оральним шляхом.
Потрапляючи у воду з випорожнення людей і з побутовими стічними водами населених пунктів, вони заражають воду. Особливо небезпечні щодо цього стічні води інфекційних лікарень. Причиною зараження води можуть бути також викиди недостатньо очищених стічних вод у водоймище, забруднення нечистотами берегів, місця масового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів вбиралень, занесення в криниці патогенних мікроорганізмів забрудненими відрами тощо.
Відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліях людини. Частина з них може спричинити захворювання людини через забруднення води. Небезпека забруднення води вірусами полягає в тому, що віруси довгий час (до 200 днів) можуть зберігатися у
питній воді і воді водоймищ. Крім того, багато їх значно стійкіші до дії знезаражуючих агентів, ніж бактерії, що викликають гострі кишкові інфекції. Відмічено, що зовсім невеликі дози вірусів можуть спричиняти захворювання у людей.
Для зоонозів (хвороби, якими хворіють тварини і люди) також можливий водний шлях зараження. Серед таких захворювань слід назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз. Лептоспіри потрапляють у водоймище із сечею гризунів, свиней і великої рогатої худоби. Захворювання частіше виникає внаслідок використання для пиття води з відкритих водоймищ (річок, озер, ставків,зрошувальних каналів), а також під час купання або прання білизни. Лептоспіри можуть потрапити в організм також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.
Водні епідемії (спалахи) мають ряд характерних особливостей. Вони завжди пов’язані з певним джерелом (колодязем, водогоном) і практично відсутні при вживанні води з інших джерел водопостачання. Епідемія характеризується різким спалахом інфекції, масовістю враження населення і повільним затуханням її в кінці. Захворювання завжди підтверджується лабораторним аналізом води з забрудненого джерела. Все це має особливе значення при проведенні санітарно-гігієнічних заходів по профілактиці і ліквідації водних епідемій.
В Україні протягом останніх років реєструвалися спалахи кишкових інфекцій, вірусного гепатиту, дизентерії, черевного тифу пов’язані з водою.
Слід нагадати і про холеру (особливо небезпечну інфекцію), на яку в Україні тільки в 1995 році захворіло 924 людини, інфікування яких, головним чином, було пов’язано з водокористуванням. А також спалах вірусного гепатиту А в Дніпропетровській області в 1994 році (захворіло понад 3-х тисяч мешканців міст Кривий Ріг, Жовті Води, Криворізького, Софіївського, Широківського районів) та 2014 році (захворіли майже 300 мешканців міст Кривий Ріг та Дніпро).
Причиною такого явища є існування наступних проблем:
– для більшості населення джерелами питного водопостачання є поверхневі водойми, що несуть значне антропогенне навантаження і, як наслідок, постійно погіршується якість води у результаті забруднення органічними речовинами та збудниками інфекційних захворювань;
– відсутність надійних систем очистки та знезараження води, адекватних ступеню забрудненості, оскільки застосування хлорвмісних сполук є неефективним, особливо щодо патогенних вірусів.
Є значний ризик мікробної контамінації питної води у водорозподільній мережі в процесі її доставки до споживача та до місць безпосереднього вживання води. Це пов’язано із високою зношеністю водогонів і, як наслідок, з постійним виникненням аварійних ситуацій, що призводять до додаткового забруднення води.
На жаль, через військові дії в Україні є потенційна небезпека інфікування води збудниками захворювань що передаються водним шляхом.
Тому,рекомендуємо проводити систематичний контроль за безпекою та якістю води централізованих та децентралізованих джерел водопостачання,для зменшення ризиків виникнення захворювань після вживання не якісної води .
Завідувач відділення епідеміологічного нагляду
(спостереження)та профілактики
неінфекційних захворювань
Анастасія ХОДАН
