Косівська районна державна адміністрація
Івано-Франківська область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Скоро в школу: допомога в адаптації. Практичні поради

Дата: 29.08.2022 11:24
Кількість переглядів: 131

Фото без опису
Школа зараз – це одна з часток нашого відчуття стабільності. Діти у вересні щороку йдуть до школи. Так було, так є, так, напевно, буде. Саме відчуття повернення до школи нагадує “повернення” до стану “нормальності”, звичності.

Я зібрала теми, які зараз частіше звучать:

  • Режим. Уже важливо починати прокидатися раніше. Зараз сил на адаптацію до нового режиму замало. Але режим і дотримання рутин додають стабільності.
  • За будь-якої форми навчання важливо за можливості означити вдома місце, яке є “шкільним”, робочим. Хоч маленька поличка, стіл, де буде позначка – прапорець чи наліпка. Нам потрібні “переходи” з простору в простір. Це буде прискорювати налаштування на роботу.

За онлайн навчання важливо все ж таки намагатися виходити в ефір не з ліжка.

Я дітей так і питаю: “Як буде позначене твоє “робоче місце”?”.

  • Домовитися про сніданки, щоби не витрачати час та сили на вибір та супротив (мюслі, каші?).
  • Підготувати можливий одяг, щоби дитина сама торкнулася того, що буде одягати.

Якщо в молодшій школі навчання не схоже на те, що було раніше – наприклад, предмети ведуть різні вчителі, – важливо дитину попередити про це. Чудово, якщо є можливість побачити фото вчителів чи ще встигнути зробити збори, щоби діти могли познайомитися.

  • Якщо дитина навчатиметься онлайн, треба домовитися, що робити вдома під час сирени. Нагадати, як вмикаються додатки, які використовують у навчанні. За можливості – зустрітися з однокласниками в зумі.
  • Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама – пройти кілька разів дорогою до школи.

Обов’язково продивитися, де на шляху є укриття, домовитися, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, їде в транспорті, як обов’язково дитина виходить на зв’язок.

Підготувати рюкзачок: що зі собою потрібно мати (зарядка для телефона, печиво, вода, ліхтарик, список телефонів близьких, бейджик з ім’ям та прізвищем і телефоном рідних, необхідні ліки, вологі та сухі серветки, можливо, свисток).

  • Якщо є можливість, пройтися школою. Дітям важливо “тілом відчути” місце, де вони будуть перебувати. Торкнутися парти, піти в туалет, побачити їдальню.

Запитання від дітей (звісно, не про навчання)

Перший етап у шкільному житті – відновлення взаємин, можливість відчути та зайняти своє місце. Близькість зцілює, створює простір безпеки.

Багато дітей ідуть у нові школи, в Україні та за кордоном:

  • А я знайду друзів? (Звісно!!)
  • А це не буде зрадою моїх друзів і школи? (Точно ні, ти можеш продовжувати дружити з дітьми з твоєї старої школи, зможеш познайомитися з новими, а згодом усі зустрінетеся)
  • А я точно там буду потрібен? Усі місця в класі зайняті. (Нам точно є завжди місце, ти займеш своє)
  • А я зможу звикнути? (Ти точно з часом звикнеш)
  • А мені сподобається вчителька (в молодшій школі)? (Сподіваюсь, так, ви сподобаєтесь одне одному)

Для дітей, які будуть навчатися в школі одразу незнайомою мовою – можливо, підготувати картки, де б було написано: “туалет”, “вода”, “допоможіть, будь ласка”.

Що ми нагадуємо:

  • Перепитувати, коли не зрозуміло.
  • Обов’язково знати, де туалет, вода.
  • Вітатися, просити про допомогу, просити вибачення, дякувати – пережитий стрес, зміни в житті та оточенні в багатьох дітей ці навички приглушили.
  • Дізнаватися правила нового середовища – вони можуть відрізнятися.
  • Обов’язково пам’ятати: не виходити зі школи, не попередивши вчителя та батьків.
  • Нічого на вулиці не чіпати!!! Не підіймати зі землі предмети, не залазити на дерева.

Знаєте, з кількома з учительок ми домовилися, що вони напишуть листи дітям, яких навчали минулого року, дітям, які зараз навчатимуться в інших країнах та інших школах. Цей лист про те, що ми не втрачаємо зв’язок, пам’ятаємо одне про одного й зустрінемося. І ще – він має стати дозволом на те, щоби дитина заводила нових друзів, це підтвердження того, що адаптація до нового – не зрада того, що нам важливо. Це розширення. І ще в листі має бути прохання: занотовувати все, що подобається в новому середовищі.

Першу частину читайте за цим посиланням.

Світлана Ройз, сімейна й дитяча психологиня

Титульне фото: автор – luminastock, Depositphotos


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора