Профілактика гельмінтозів !!!
Гельмінтози— інфекційні паразитарні хвороби, які спричинюють гельмінти, які можуть вражати людей, тварин, птахів, риб, рослини.
Відповідно до особливостей життєвих циклів і механізмів зараження гельмінтози людини традиційно поділяють на три основні групи:
- геогельмінтози
- контактні (контагіозні) гельмінтози
- біогельмінтози.
Зараження людини відбувається при недотриманні правил особистої гігієни (брудні руки), при вживанні води, овочів, фруктів, ягід, зелені і т.п., забруднених інвазійними яйцями.
Ознаки глистів варіабельні та залежать від багатьох факторів: вид паразита, ступеня зараження, характеру загальної імунної реакції організму у відповідь на інвазію. У перебігу гельмінтозів виділяють ранню (або гостру) і хронічну фази. Гостра стадія триває з моменту зараження і займає від 2–3 тижнів до 2 -4 місяців. Хронічна фаза – кілька років.
Основні симптоми гельмінтів пов'язані з механічним пошкодженням органів і тканин, токсико-алергічної реакцією, зниженням імунітету, вітамінним і аліментарним дефіцитом, порушення фізичного й розумового розвитку, затримку росту і статевого дозрівання. Вони можуть спровокувати розвиток анемії, порушення пам’яті, погіршення загального самопочуття та інші.
При виявленні деяких із вищевказаних симптомів, зверніться до лікаря, який призначить адекватне та безпечне лікування. Але не займайтеся самолікуванням! Більшість препаратів надзвичайно токсичні для дітей, особливо раннього віку.
Пропоную ознайомитися з хибними твердженнями про глистяні інвазії .
1. Скреготіння зубами - ознака наявності гельмінтів в організмі !
Насправді , даний симптом свідчить тільки про підвищену нервову збудливість організму дитини , можливо , в результаті перенесеного стресу або сильного психологічного перевантаження чи інших станів . А оскільки під час зараження паразитами часто є неврологічні зміни , тому й пов'язали даний симптом з глистами .
2. По стану та поведінці дитини можна відразу дізнатись про наявність паразитів в організмі !
Клінічні прояви гельмінтозів різноманітні . Вони виникають в результаті механічного впливу паразитів на слизову оболонку кишківника та токсичного впливу продуктів їх життєдіяльності на організм дитини . Найчастішими симптомами захворювання можуть бути : поява чи посилення алергічних реакцій , в'ялість , швидка втомлюваність , дратівливість , періодична субфебрильна температура, поганий апетит , нудота , періодичний біль у животі , порушення стільця . Однак ні один з них і , навіть сукупність трьох - чотирьох , не вказують точно на наявність паразитів в організмі дитини ; адже це можуть бути ознаки й інших захворювань та станів , отруєнь тощо .
3. Якщо в будинку є собака , потрібно обов'язково усім членам сім'ї пити препарати задля профілактики !
У собаки та людини справді є спільні паразити. Найчастіше зустрічаються ехінококи та токсокари . Ехінококозом можна заразитись тільки від собак, які мають доступ до нутрощів забитих домашніх тварин, а також під час вживання м'яса , що пройшло недостатню термічну обробку. Що стосується токсокар , то власники собак мають такі ж шанси захворіти ,як і не власники . Зараження токсокарозом може відбутись через вуличний пил, що містить частинки заражених тваринних екскрементів , а в дітей , як правило , під час гри у відкритих пісочницях , де також можуть знаходиться частинки екскрементів . Так що, власникам собак потрібно просто прибирати за своїми вихованцями на вулиці , давати планово антигельмінтні препарати та частіше їх купати .
4. Усім дітям 1 – 2 рази в рік потрібно давати протигельмінтні препарати !
Всесвітня організація охорони здоров'я дійсно рекомендує проводити профілактику гельмінтів препаратами , але це стосується тільки ендемічних зон ( наприклад деякі східні країни, жителі яких постійно вживають сиру рибу ) . На щастя , ми не відносимось до країн , де є дуже високий рівень зараження гельмінтами , тому й прийом протиглистних препаратів у нас проводиться тільки при наявності доведеної інфекції .
5. Якщо при одноразовій здачі аналізів нічого не виявили – значить ми здорові !
Діагностика гельмінтозів проводиться на підставі клінічної картини та ( обов'язково ) лабораторних даних . Основним критерієм для підтвердження діагнозу є виявлення яєць , личинок , цист або зрілих форм у фекаліях ( мікроскопічне дослідження ) , рекомендована обов'язкова триразова здача свіжого калу з інтервалом у 2 – 3 дні . Одноразовий негативний результат засвідчує лише те , що в цих випорожненнях сьогодні нічого не знайшли . Також варто враховувати , що усі гельмінти відкладають яйця у період статевої зрілості ( у деяких видів даний процес від моменту зараження триває близько 1 – 2 місяці ) . До цього моменту симптоми захворювання можуть бути , а в аналізі калу нічого не виявляють .
Аналіз крові ‘’ на глисти ‘’ ( серологічний метод ) зазвичай рекомендують при паразитарних інвазіях , які не виділяються з фекаліями ( наприклад ехінококоз , токсокароз ) . В інших випадках даний метод є додатковим , оскільки наявність антитіл може свідчити не тільки про гостру інфекцію , а й про реакцію імунної системи на присутність хвороби у минулому і організм таким чином реагує за залишковим ефектом . Тобто для підтвердження діагнозу та призначення лікування повинні бути присутніми відповідна клінічна картина та позитивне мікроскопічне дослідження калу .
6. Рослинні засоби від глистів безпечні та дієві !
Рослинні засоби – це звичайні біологічно активні добавки , які не пройшли всі необхідні медичні дослідження , як це робиться зі справжніми ліками . Окрім того , дані трави у високих концентраціях , які начебто можуть вплинути на паразитів , також можуть пагубно впливати й на організм людини . На сьогоднішній день жоден з рослинних препаратів офіційно не довів свою ефективність як антигельмінтний засіб .
До основних методів діагностики паразитарних інвазій (гельмінтозу) відносяться такі аналізи на гельмінтів:
-Мікроскопічний аналіз калу.
За допомогою методики можна знайти наявність просвітних паразитів, які вражають шлунково-кишковий тракт. Тканинних паразитів цей аналіз не виявляє
-Серологічна діагностика.
Під час дослідження в аналізі крові визначається наявність високоспецифічних антитіл до того чи іншого збудника. Наприклад, до лямблій, аскаридів, трихінелл. Відсоток виявлення паразитів при серологічній діагностиці набагато вищий, ніж при мікроскопічному дослідженні калу.
-Зішкріб з періанальних складок.
Метод дозволяє виявити яйця глистів у людини — гостриків, бичачого ціп’яка, свинячого ціп’яка. Перед забором біоматеріалу важливо не проводити гігієнічні процедури: яйця паразитів можуть бути змиті водою при підмиванні.
Додаткові методи діагностики:зміни у загальному аналізі крові,.исокий рівень еозинофільного катіонного білка (ЕКБ) у крові. концентрація ЕКБ у сироватці крові пропорційна кількості еозинофілів, підвищена концентрація імуноглобуліну Е у сироватці крові,відхилення від норми в аналізі на печінкові проби.
Для профілактики гельмінтозу кожна людина повинна дотримуватися простих правил:
- мити руки після приходу з вулиці та контакту з домашніми тваринами,перед вживаням їжі;
- регулярно проводити профілактичну дегельмінтизацію домашніх тварин;
- приймати в їжу м'ясо і рибу тільки після достатньої термічної обробки;
- не купувати продукти на стихійних ринках;
- використовувати воду тільки з перевірених джерел;
- ретельно мити овочі, фрукти, ягоди та зелень;
- використовувати для приготування різні обробні дошки для сирих та готових продуктів, особливо для м'яса і риби;
- запобігати появі мух та інших комах в приміщеннях;
- не купайтися в невідомих водоймах;
- регулярно проходити профілактичні обстеження.
Паразитологічна лабораторія Косівсько-Верховинського міжрайонний відділу надає послуги щодо мікроскопічного аналізу калу на яйця гельмінтів, личинки гельмінтів, патогенні кишкові найпростіші ,дослідження періанального зіскрібка на яйця гельмінтів.
Цисти кишкових найпростіших матеріал для дослідження :вода – питна, стічна, відкритих водойм,грунт.
Змивів з поверхні предметів довкілля на яйця гельмінтів, цисти та ооцисти кишкових найпростіших.
При підозрі на глистну інвазію звертайтеся за кваліфікованою допомогою.
Зав.відділу епідеміологічного нагляду (спостереження)
та профілактики неінфекційних захворювань
Анастасія Ходан
