Сьогодні – 81 роковини трагедії Бабиного Яру
Бабин Яр – це місце пам’яті, яке стало відомим на весь світ символом нацистських злочинів проти цивільного населення під час Другої світової війни, символом Голокосту.
29–30 вересня 1941 року нацисти вбили тут майже 34 тисячі киян лише через те, що вони – євреї.
Поряд із євреями у Бабиному Яру за расовими та політичними мотивами нацисти вбивали ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.
Усього впродовж 1941-1943 років окупації Києва в яру та місцевості навколо нього гітлерівський режим позбавив життя близько 100 тисяч людей.
Уже після війни радянський режим десятиріччями намагався приховати або спотворити правдиву історію про вбитих, зруйнувати сам яр та навколишні кладовища, проте пам’ять жива.
З історії масових розстрілів у Бабиному Яру
Бабин Яр - урочище на північно-західній околиці Києва. У період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де згідно з офіційними даними загинуло понад сто тисяч осіб — військовополонених, євреїв, циган, підпільників, партизанів... Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли майже 34 тис. євреїв.
Під час Другої світової війни німецькі війська, що зайняли Київ 19 вересня 1941 року, використовували Бабин Яр як місце масових розстрілів. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року - розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилася безпосередньо біля яру.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру - приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
У літописі глобальної єврейської Катастрофи (Шоа) саме з Бабиним Яром пов'язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону - Львів, Бердичів, Кам'янець-Подільський, Житомир. Якщо в країнах Європи, що були завойовані, на початку Другої світової війни фашисти влаштовували єврейські квартали (гетто) для поступового знищення їхніх жителів, то на радянській території євреїв масово розстрілювали спеціально створені для цього айнзацгрупи. Вбивство безневинних людей тільки за те, що вони належать до тієї чи іншої нації, стало одним з найстрашніших і найкривавіших злочинів нацизму. І вперше радикальний метод «вирішення єврейського питання» був випробуваний у Києві. Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї. За переписом населення 1939 р., у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2%, євреїв -25,5%, росіян - 16,5%.
Акцію знищення єврейського населення організували масштабно й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу - Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів (завдовжки - 2,5 км, завглибшки - від 10 до 50 метрів), де можна було б поховати тисячі трупів. До Бабиного Яру існували зручні підходи, поряд — залізнична станція Лук'янівка-товарна, що давало змогу створити враження у приречених переїзду на нове місце проживання. Був розроблений маршрут, визначено місце збору осіб єврейської національності, надруковано у друкарні 6-ї німецької армії і розклеєно по всьому місту понад 2 тисячі оголошень російською, українською і німецькою мовами з наказом про збір всього єврейського населення 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської. Для проведення операції виділили й виконавців розстрілів, забезпечених зброєю та боєприпасами.
Вранці 29 вересня тисячі євреїв прийшли до зазначеного в наказі місця. До настання темряви німці встигли розстріляти лише дві третини з тих, хто прийшов, майже 22 тисячі. Інших приречених загнали на ніч у порожні гаражі на вул. Лагерній, а розстріляли наступного дня. Потім німецькі сапери підірвали схили яру, аби засипати тіла і змусили військовополонених вирівняти дно яру.
За два дні - 29 і 30 вересня 1941 р. - розстріляно понад 30 тисяч мирних жителів Києва, переважно євреїв. Тоді ж, починаючи з 28 вересня 1941 р., розстріляли майже три тисячі військовополонених і цивільних осіб єврейської національності.
