Cтворення прийомної сім’ї
Питання які необхідно знати
1. Що таке прийомна сім’я?
2. Хто така дитина, позбавлена батьківського піклування?
3. Яка різниця між усиновленою і прийомною дитиною?
4. Яка різниця між дитячим будинком сімейного типу і прийомною сім’єю?
5. Хто і де допоможе потенційним прийомним батькам підібрати дитину на влаштування в сім’ю?
6. Які саме документи прийомні батьки повинні мати на дитину, яку вирішили взяти в сім’ю?
7. Які документи потрібно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї?
8. Хто може стати прийомними батьками?
9. Чи буде хто допомагати прийомним батькам у їх новій ролі?
10. Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?
11. А які майнові та інші права прийомних дітей?
12. Чи передбачені для прийомних батьків зміни у житловому статусі в разі створення прийомної сім’ї?
13. Як відбувається припинення функціонування прийомної сім’ї?
14. Чи може бути подовжено дію договору і функціонування прийомної сім’ї?
15. А яке фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей?
16. Чи можуть прийомні батьки отримувати додатково благодійну допомогу?
17. Чи матимуть прийомні батьки трудові і пенсійні пільги в разі створення прийомної сім’ї?
18. Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?
Що таке прийомна сім’я?
Прийомна сім’я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
Порядок прийому дітей в сім’ї встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 565 від 26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю".
Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані діти – прийомними дітьми.
Хто така дитина, позбавлена батьківського піклування?
Дитина, позбавлена батьківського піклування, - це дитина, яка залишилася без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням батьків померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцеперебування, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинута дитина, дитина, батьки яких невідомі, дитина, від якої відмовились батьки, та безпритульні діти.
Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки.
Яка різниця між усиновленою і прийомною дитиною?
Усиновлена дитина приймається в сім’ю на правах біологічної дитини з усіма правовими наслідками, а в прийомну сім’ю – до досягнення ними повноліття (18 років) або ж до закінчення ними навчання, але не пізніше 23 років.
За вихованцями зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених аліментів, пенсій та інших державних виплат.
Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей (відповідно до механізму єдиного фінансового забезпечення "гроші ходять за дитиною").
Яка різниця між дитячим будинком сімейного типу і прийомною сім’єю?
В дитячий будинок сімейного типу влаштовується від 5 до 10 дітей. Батькам-вихователям надається додаткова житлова площа, а робота з виховання зараховується до трудового стажу.
В прийомну сім’ю можна взяти дитину, вражену ВІЛ-інфекцією, тоді як до ДБСТ це неможливо. Влаштування дитини з таким діагнозом потребує від прийомних батьків проходження відповідної підготовки.
Де можна пройти підготовку ?
Цю підготовку здійснюють обласні Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання. Тобто, Вам необхідно звертатися в районний Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Якщо Ви вирішили прийняти дитину в сім’ю.
Вам необхідно подати заяву про бажання створити прийомну сім’ю до районної державної адміністрації. Райдержадміністрації вповноважені приймати рішення про утворення прийомної сім’ї. В обласному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді пройти спеціальне навчання і отримати довідку про це і рекомендацію Центру.
Зареєструватися в службі у справах дітей за місцем проживання як потенційним прийомним батькам та отримати висновок про можливість створення Вами прийомної сім’ї.
Хто і де допоможе потенційним прийомним батькам підібрати дитину на влаштування в сім’ю?
Допомогу в підборі дітей та налагодженні контактів з ними вам надасть служба у справах дітей.
Дітей можна брати на виховання з державних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського виховання, - з дитячих будинків, будинків дитини, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, притулків для неповнолітніх, лікарень, центрів соціально-психологічної реабілітації.
Після проходження навчання і реєстрації у службі у справах дітей Ви ознайомитесь з банком даних на дітей і поступово визначитеся з взаємодобором дитини. Ви будете відвідувати установу, в якій перебуває дитина, встановите з нею контакт. Районна державна адміністрація прийме рішення про створення прийомної сім’ї, і дитина стане членом Вашої родини.
Зверніть увагу, що у дитини має бути підтверджений статус сироти, або дитини, позбавленої батьківського піклування. Документи на влаштування дитини у сім’ю безпосередньо готуються службою у справах дітей.
Які саме документи прийомні батьки повинні мати на дитину, яку вирішили взяти в сім’ю?
На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи виконавчої влади зобов’язані видати такі документи:
- рішення районної державної адміністрації про влаштування дитини у прийомну сім’ю;
- свідоцтво про народження дитини;
- висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
- довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;
- рішення органу опіки та піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла та відомості про осіб, які відповідають за їх збереження);
- довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
- пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.
Які документи потрібно подати до органу, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї?
Вам потрібно підготувати і передати в районну державну адміністрацію наступні документи:
- заяву про утворення прийомної сім’ї;
- копії своїх паспортів;
- довідку про склад сім’ї (форма №3);
- копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
- довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
- довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні 6 місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного кандидата, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання;
- довідку про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
- нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї.
Хто може стати прийомними батьками?
Прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, що не перебуває в шлюбі, працездатного віку.
Ви маєте мати не менший, ніж встановлений законодавством рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) на кожного члена сім’ї, якщо обчислювати його сукупно середньомісячно. Він обчислюється за останні шість календарних місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї.
Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою.
Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки; визнаний в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатним; позбавлений батьківських прав; чи це колишній опікун (піклувальник, усиновитель), позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то Ви не отримаєте дозволу на створення прийомної сім’ї.
Існують також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. Влаштування дітей у прийомну сім’ю розраховано таким чином, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина могла стати повнолітньою, щоб повторно не травмувати психіку дитини. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків.
Також на заваді створенню прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства).
Прийомними батьками не можуть бути особи, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, не мають постійного місця проживання, страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами.
Також не можуть бути прийомними батьками особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Якщо з Вами на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, то Вам буде відмовлено у створенні прийомної сім’ї.
Чи буде хто допомагати прийомним батькам у їх новій ролі?
Держава надає постійну соціальну підтримку прийомним сім’ям.
Для здійснення соціального супроводження за прийомною сім’єю закріплюється соціальний працівник відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надаватимуть Вам комплекс правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування Вашої прийомної сім’ї.
Обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо періодично, але не рідше ніж раз на два роки, будуть Вас навчати, щоб підвищити виховній потенціал Вашої сім’ї.
Якщо Ви взяли в родину дитину з ВІЛ, не рідше разу на рік Ви будете проходити спеціальне навчання з догляду за такими дітьми за програмою відділів у справах сім’ї, дітей та молоді разом із закладами охорони здоров’я.
Яких прав та обов’язків набувають прийомні батьки?
Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.
Вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей, а також – за дотримання принципу конфіденційності інформації щодо ураження прийомних дітей ВІЛ-інфекцією.
Якщо у Вас в родині виховуватиметься ВІЛ-інфікована дитина, за Вашим бажанням лікувально-профілактичні заклади будуть здійснювати щорічне медичне обстеження не лише її, але й Ваше.
А які майнові та інші права прийомних дітей?
Органи опіки та піклування – місцеві органи державної виконавчої влади - забезпечують збереження житла та майна прийомних дітей за місцем його розташування і здійснюють контроль за його використанням.
Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форми такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з прийомними батьками та за участю центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з урахуванням існуючих взаємин і причин, через які дитина втратила батьківське піклування.
Заклади охорони здоров’я організовують проходження прийомними дітьми обов’язкового медичного огляду, їх диспансерний нагляд та проведення антиретровірусної терапії дітям, ураженим ВІЛ-інфекцією (за показаннями).
Органи управління освітою забезпечують право на здобуття освіти прийомними дітьми, у тому числі ураженими ВІЛ-інфекцією, за формою залежно від стану їх здоров’я.
Чи передбачені для прийомних батьків зміни у житловому статусі в разі створення прийомної сім’ї?
Ні. Ніяких пільг щодо поліпшення житлових умов законодавством не передбачено.
У разі утворення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть за плату прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.
Однією з умов влаштування дитини є можливість виділити їй індивідуальне місце для проживання.
Як відбувається припинення функціонування прийомної сім’ї?
Якщо у прийомній сім’ї виникнуть несприятливі умови для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), або Ви не будете виконувати обов’язки щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, буде порушуватися схема антиретровірусної терапії дитини, або ж дітей повернуть рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю) чи дитина досягне повноліття або Ви – пенсійного віку, то договір буде розірвано.
У разі припинення дії договору сім’я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом місцевої виконавчої влади на підставі висновку закладу охорони здоров’я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.
Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснює служба у справах дітей.
Чи може бути подовжено дію договору і функціонування прийомної сім’ї?
Індивідуальні випадки вирішуються органами опіки і піклування, які приймали рішення про створення прийомної сім’ї.
На подовження терміну діяльності прийомної сім’ї потрібна згода прийомних батьків і місцевого органу виконавчої влади, який приймав рішення про створення прийомної сім’ї.
В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.
Обов’язково потрібно враховувати, що всі вікові обмеження для прийомних батьків встановлені з тим, щоб убезпечити дитину від повторного переживання втрати батьків. Бажано, щоб до досягнення батьками пенсійного віку дитина стала повнолітньою.
А яке фінансове і матеріальне забезпечення прийомних сімей?
Фінансування прийомних сімей здійснюється за рахунок державного бюджету.
Розмір щомісячної державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
Прийомним батькам виплачується грошове забезпечення. Порядок призначення і виплати грошового забезпечення визначається і затверджується Кабінетом Міністрів України. Зараз він становить 35% від розміру соціальної допомоги на дитину. У разі затвердження нового рівня прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення прийомних батьків.
Місцевий відділ у справах сім’ї, дітей та молоді щороку забезпечує безкоштовне оздоровлення прийомних дітей у дитячих оздоровчих закладах. Прийомні діти, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до спеціалізованих санаторіїв органом, який прийняв рішення про утворення прийомної сім’ї.
Чи можуть прийомні батьки отримувати додатково благодійну допомогу?
Так, прийомній сім’ї може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями, фондами, фізичними особами.
Чи матимуть прийомні батьки трудові і пенсійні пільги в разі створення прийомної сім’ї?
Додаткових соціальних пільг для прийомних батьків не передбачено.
Законодавством передбачено відрахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за прийомних батьків із сум їх грошового забезпечення, які вони отримують у розмірі 35 % двох прожиткових мінімумів на кожну прийомну дитину, на рахунки управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, відкриті в установах уповноваженого банку.
Хто здійснює контроль за діяльністю прийомної сім’ї?
Раз на рік місцева служба у справах дітей готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей у прийомній сім’ї на основі інформації, що надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, дільничним інспектором місцевого відділку міліції.
Прийомні батьки обов’язково ознайомлюються зі складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.
