ПРЕДСТАВЛЕНО ПРІОРИТЕТНІ ПРОЄКТИ МІНІСТЕРСТВ У НАПРЯМІ БЕЗБАР'ЄРНОСТІ НА 2023–2024 РОКИ
За участю першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Ради безбар’єрності, під час якого було розглянуто проєкт Плану заходів на 2023–2024 роки, зокрема вісім пріоритетних проєктів, які реалізовуватимуть профільні міністерства.
Олена Зеленська наголосила, що безбар'єрність в умовах повномасштабної війни та в період відбудови не може бути формальністю. Доступність усього: будівель, освіти, роботи, інформації, можливостей жити повноцінно, повинна бути пріоритетом будь-яких рішень і змін, що мають втілюватися «по-людськи й для людей».
«Ще довоєнні проєкти із безбар’єрності набули болючої актуальності. Думаю, всі ми відчули це на собі. Найперше ми відчули фізичні бар’єри війни. Бо кожен із нас особисто стикався за цей рік з евакуацією, із потребою швидко дістатися сховища. Крім цього, всі ми відчуваємо безліч невидимих бар’єрів. Це може бути брак інформації, відсутність можливості працювати чи вчитися, економічна невпевненість. Отже, безбар’єрність багатогранна, як і самі бар’єри. І це точно не формальність, не данина моді, не «бонус». Це щось значно більше, ніж поодинокий пандус біля під’їзду. Це питання якості життя та навіть виживання», – переконана Олена Зеленська.
«Ми розглянули стан реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні: підбили підсумки виконаного плану заходів, розглянули документ на наступні два роки, який буде ухвалено на засіданні Уряду, та запропоновані міністерствами флагманські проекти. Безбар’єрність стане наскрізним принципом державної політики. Її включать до всіх довгострокових рішень і програм на національному та місцевому рівнях», – зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у промові.
Відповідно до представленого на засіданні проєкту Плану заходів на 2023-2024 роки, заплановано 472 різноманітні заходи з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств. Профільні міністерства реалізовуватимуть вісім флагманських проектів.
З урахуванням великої кількості проектів, заходів, відповідальних, залучених до їх виконання, важливим стає контроль реалізації. Тому на рівні Кабінету Міністрів заплановане впровадження прозорої системи моніторингу виконання плану заходів, що заснована на методології управління, орієнтованого на результат. Нова система допоможе відстежувати, наскільки якісно виконується план заходів із кожного напряму безбар’єрності у найближчі два роки.
Під час засідання радниця – уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна нагадала про ключові зміни, які було втілено в межах Плану заходів на 2021–2022 роки. Так, зокрема:
- Впроваджено систему оцінки втрат функціональності на основі принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я, затверджено Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
- Оновлено 15 ДБН з урахуванням європейських стандартів і сучасних вимог до доступності.
- Затверджено вимоги щодо доступності онлайн-ресурсів.
- Ухвалено в першому читанні проект закону України «Про освіту дорослих».
- Розпочато роботу над ДБН для проектування споруд цивільного захисту відповідно до потреб маломобільних груп населення, включно з особами, які мають інвалідність.
- Створення можливостей для виклику екстрених служб за допомогою спецліній зв'язку з урахуванням комунікаційних особливостей осіб із порушеннями слуху, зору, мовлення та осіб з іншими порушеннями.
За підсумками засідання Рада безбар'єрності затвердила проєкт Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, розробленої за ініціативою першої леді Олени Зеленської. Очікується, що документ буде розглянуто й затверджено на найближчому засіданні Кабінету Міністрів.
