Косівська районна державна адміністрація
Івано-Франківська область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Цьогоріч Україна вдесяте вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні

Дата: 20.02.2024 15:51
Кількість переглядів: 90

Фото без опису
Щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.

 

Ми вшановуємо пам’ять тих громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Тих, хто поліг з вірою у вільну Україну назвали Небесною Сотнею. Серед них були й мешканці Прикарпаття:

  •  Роман Гурик – 19-річний студент з Івано-Франківська, від початку був на столичних барикадах. «Юнак з очима, які дуже хотіли жити», - сказав про Романа хірург, котрому принесли пораненого хлопця. Перед боєм, який став для хлопця останнім, Роман написав на прапорі слова: «Борітеся – поборете!». Загинув юнак 20 лютого на вулиці Інститутській від кулі снайпера у скроню.
  •  Сергій Дідич – 44-річний підприємець. Проживав у селі Стрільче Городенківського району. Був активним громадсько-політичним діячем: депутатом районної ради та очільником ВО «Свобода» на Городенківщині. На революцію Сергій поїхав ще у грудні разом з дружиною, сам був на передовій, а дружина - на Майдані. Побратими Сергія кажуть як сотник Івано-Франківської сотні він умів підтримувати дисципліну, оберігав своїх підопічних. Загинув Дідич 18 лютого від гранати, яка розірвала сонну артерію.
  •  Ігор Дмитрів – громадський активіст, 30 років. Мешканець села Копанки Калуського району. Також був «свободівцем».  На Майдан їздив двічі, весь час ставав на передову. Вдруге приїхав на Майдан 18 лютого і відразу кинувся у бій на передні барикади, не маючи навіть бронежилета. Загинув Ігор 20 лютого – куля снайпера прострелила йому легеню.
  •  Богдан Калиняк – 52 роки, приватний підприємець. Стояв на Майдані безперервно два місяці, залишався в строю і після важкої простуди від крижаних струменів водомета. Помер Богдан 28 січня у лікарні від пневмонії і гострої серцевої недостатності.
  •  Ігор Ткачук – 38 років, був будівельником. Уродженець Знам’янська Калінінградської області Росії мешкав в селі Велика Кам’янка Коломийського району Івано-Франківської області. Щоб утримувати багатодітну сім’ї час від часу їздив за кордон на заробітки. Спокійний і товариський, він не терпів, коли принижували людську гідність, не міг змиритись зі свавіллям влади. На Майдан Ігор вирушив, щоб відстоювати майбутнє дітей. Їздив двічі. Перший раз повернувся на святкування першого дня народження найменшого сина. Невдовзі поїхав вдруге, коли силовики пішли зі зброєю на протестувальників. Загинув 20 лютого від вогнепального поранення.
  • Василь Шеремет – 64 роки. На Майдан у столиці був з перших днів революції. Разом із земляками із Прикарпаття споруджував барикади, допомагав облаштуватися новоприбулим, вселяв у них віру в перемогу. Помер 7 березня в лікарні: потрапив під крижані струмені водомета, отримав важкі травми – серце не витримало.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні —  це нагадування про високу ціну свободи й про цінності, за які дотепер воює Україна.

Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали головними об'єднавчими цінностями Революції Гідності.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора