Вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людини
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) констатує, що забруднене повітря створює екологічну загрозу для здоров’я людини і є однією з причин смертності та захворюваності в усьому світі, яким можна запобігти.
Антропогенне забруднення спричинене еволюцією людства – це розвиток промисловості: теплові електростанції, металургійні виробництва, видобуток і використання радіації, хімічна промисловість, всі види транспорту, виробничі і побутові відходи, використання хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків , приготування їжі.
Сьогодні відзначаючи Всесвітній день довкілля хочемо нагади також про вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини:
СО - безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцевосудинну систему, викликає задуху. Токсичність СО зростає за наявності в повітрі азоту, в цьому випадку концентрацію СО в повітрі необхідно знижувати в 1.5 разу. У разі перевищення норм вмісту у крові 15-6% СО – гемоглобіну виникає стан отруєння.
Оксиди азоту. NO, N2O3, NO5, N2O4. В атмосферу викидається в основному діоксид азоту NO2 – безбарвний отруйний газ, що не має запаху, дратівливо діє на органи дихання. Особливо небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглецями вихлопних газів, де утворюють фотохімічний туман - смог. При підвищенні концентрації NO, виникає сильний кашель, блювота, іноді головна біль. При контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 і HNO2, які приводять до набряку легенів.
SO2 - безбарвний газ з гострим запахом, вже в малих концентраціях (20- 30 мг/м3) створює неприємний смак в роті, дратує слизисті оболонки очей і дихальних шляхів.
Вуглеводні (пари бензину, метану і так далі). За характером впливу на організм людини розрізняють 2 групи: подразнювальні й канцерогенні. Подразнювальні вуглеводні наркотично впливають на центральну нервову систему (запаморочення і тому подібне), діють на слизові оболонки. Так при вдиханні протягом 8 годин пари бензину в концентрації 600 мг/м3 виникають головні болі, кашель, неприємні відчуття в горлі.При тривалій дії на людину альдегіди викликають роздратування слизистих оболонок очей і дихальних шляхів, а при підвищенні концентрації наголошується головна біль, слабкість, втрата апетиту, безсоння.
З'єднання свинцю. У організм через органи дихання поступає приблизно 50% з'єднань свинцю. Під дією свинцю порушується синтез гемоглобіну, виникає захворювання дихальних шляхів, сечостатевих органів, нервової системи. Особливо небезпечні з'єднання свинцю для дітей дошкільного віку. У великих містах вміст свинцю в атмосфері досягає 5-38 мг/м3, що перевищує природний фон в 10 000 разів.
Утворення кислотних дощів пов'язане з надходженням у вологу атмосферу оксиду сірки і азоту. Особливу небезпеку представляють стаціонарні джерела (ТЕС і ін.). Кислотні дощі знижують родючість ґрунтів, погіршують здоров'я населення.
Формальдегід – газоподібна речовина з різким та неприємним запахом. В атмосфері синтезуються внаслідок фотохімічного процесу під впливом ультрафіолетового випромінювання, Формальдегід є джерелом постійного природного фонового забруднення, найбільші значення якого спостерігаються у повітрі промислових центрів. Джерелами антропогенного надходження формальдегіду у навколишнє середовище – металургійні та хімічні підприємства, виробництво з виготовлення меблів, полімерів та будівельних матеріалів. Найбільша частка його надходить у повітря з відпрацьованими газами автотранспорту. Формальдегід внесений до списку отруйних канцерогенний речовин, токсичний. Він негативно впливає на генетичний матеріал, дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, вражає центральну нервову систему.
Пил атмосферний – сукупність завислих в повітрі дрібних (1-2—10-4 см) твердих частинок, здатних в безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрювання гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висотах до 500 м. Пил потрапляє глибоко в легені, де викликає запалення, потім через кровотік уражають серце, мозок або інші органи.
Довгостроковий вплив забрудненого повітря може підвищити ризик: ішемічної хвороби серця та інсульту, хронічної обструктивної хвороби легень, загострень астми,раку легень, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів,несприятливих наслідків вагітності (тобто низької народжуваності, передчасних пологів і зниженої ваги при народженні),недоліків нервового розвитку дітей та деяких поведінкових розладів (синдром дефіциту уваги та гіперактивності), діабету, катаракти.
Кожна людина може самостійно зменшувати вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:
• ширше застосовувати в у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря з регулярним очищенням фільтрів не рідше ніж 1 раз в сезон використання;
• можна перейти на електромобілі;
• використовувати екологічне паливо для обігріву житла та приготування їжі, спеціальні прилади для очищення повітря вдома;
• не займатись пробіжками і тренуваннями на тротуарах поблизу проїжджої частини;
• не гуляти з дітьми поблизу автомагістралей;
• вживати якомога більше рідини (2-3 л на день для дорослих);
• включати у раціон харчування більшу кількість овочів та фруктів;
• кинути курити і не забруднювати ще більше повітря, яким дихаєте ви і ваші близькі;
• проходити профілактичні медичні огляди,з метою раннього виявлення захворювань.
• берегти ліси і насаджувати якомога більше дерев.
Нагадумо,що спеціалісти Косівсько-Верховинського міжрайонного відділу задіяні в системі проведення моніторингу факторів навколишнього середовища. Лаборантами санітарно-гігієнічної лабораторії періодично проводяться дослідження стану атмосферного повітря в контрольних точках,на перехрехрестяг автомагістралей. Протягом січня-травня 2024 року досліджувані проби на пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, сполуки сірки не перевищували ГДР.
Фельдшер санітарний відділення епідеміологічного нагляду,
спостереження та профілактики неінфекційних захворювань
Дупей В.В.
