Роз’яснення щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану
Роз’яснення щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану з урахуванням Закону України від 12.05.2022 № № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану»
Законом України від 12.05.2022 № № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2259) доповнено частиною десятою статтю 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон про воєнний стан), відповідно до якої у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про регуляторну політику) та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Зазначені зміни набули чинності 20.05.2022.
Акцентуємо увагу, що саме Закон про регуляторну політику визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.
Тобто, цей закон є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.
В свою чергу, Законом № 2259 не визначено, що дія Закону про регуляторну політику не поширюється на проекти регуляторних актів (процедури планування, підготовки проекту та АРВ до нього, збору пропозицій тощо), як це встановлено окремими законодавчими актами або нормами.
Наприклад:
– всі виключення, передбачені статтею 3 Закону про регуляторну політику, у тому числі в частині непоширення дії цього Закону на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям актів, пов’язаних із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (перелік у статті 8 Закону про воєнний стан);
– відповідно до підпункту 12.3.8 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України на період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право прийняти рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом про регуляторну політику;
– до порядку підготовки та прийняття актів, направлених на встановлення особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану не застосовуються процедури, передбачені Законом про регуляторну політику (прикінцеві положення Закону № 2261-IX від 12.05.2022);
– до порядку підготовки та прийняття актів, направлених на встановлення особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, не застосовуються процедури, передбачені Законом про регуляторну політику (прикінцеві положення Закону № 2260-IX від 12.05.2022).
Перелік не є вичерпним.
Виходячи із комплексного аналізу всіх вищезазначених положень законів, ДРС як уповноважений орган, що реалізує державну регуляторну політику, приходить до висновку, що визначені Законом № 2259 обмеження не встановлюють іншого механізму розробки і прийняття проектів регуляторних актів, оскільки щодо проектів регуляторних актів Закон № 2259 не передбачає виключень, як це визначено іншими законами України.
Отже, органи місцевого самоврядування, військово-цивільні адміністрації та військові адміністрації, а також їх посадові особи повинні здійснювати всі процедури, пов’язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом про регуляторну політику.
Інше трактування вказаних норм Закону № 2259 суперечитиме комплексно сформованій позиції законодавця, який в той же день, окрім цього закону, прийняв ще окремі рішення щодо процесів прийняття певних категорій актів без застосування процедур, визначених Законом про регуляторну політику.
