Гендерний підхід як частина належного врядування
Від початку пандемії коронавірусу та російсько-української війни в Україні відбулися суттєві зміни в темі гендерної рівності й боротьбі з гендерно обумовленим насильством. Значний прогрес відбувся у напрямку політичної участі жінок та залучення їх до військової служби, рівних можливостей участі на ринку праці та догляду за дітьми.
Принцип гендерної рівності закріплено у Конституції України. Стаття 24 Конституції України передбачає рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. Частина третя цієї статті безпосередньо присвячена подоланню дискримінації стосовно жінок в Україні та наголошує на тому, що рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї тощо.
Гендерний підхід як частина належного врядування стає невід’ємною частиною децентралізаційних процесів в Україні, особливо в умовах воєнного стану, на шляху до якісних змін, що є чутливими до потреб чоловіків і жінок.
Органам місцевого самоврядування необхідно досконало бачити відмінності у стані чоловіків і жінок, дівчат і хлопців, визначати вектори руху для досягнення рівності, виходячи з тієї ситуації, що склалася.
Гендерний паспорт/профіль і є тим інструментом, який акумулює статистичні дані, розподілені за статтю, та їх аналіз задля виявлення нерівності. Спираючись на гендерний профіль, органи місцевого самоврядування мають можливість ідентифікувати сфери, де для розробки відповідних гендерно чутливих програм треба проводити додаткові дослідження і фокус цих досліджень, а також визначити відповідні гендерно чутливі індикатори, які можуть застосовуватися для моніторингу і оцінки місцевих політик.
Концепція гендерного профілю передбачає збір і аналіз даних, що характеризують не лише демографічну ситуацію в цілому, але й окремі сфери: здоров’я населення, ситуацію зі шлюбом та сім’єю, надання та споживання послуг у сфері культури, освіти та спорту, економічну активність, ситуацію із залученням чоловіків і жінок до сфери прийняття рішень. Також при розробці гендерного профілю громади вивчають ситуацію із протидією домашньому насильству і стан реалізації гендерної політки у громаді.
Створення гендерного портрету громади є першим кроком до врахування потреб та інтересів різних категорій жителів через можливість аналізу наявних даних, усвідомлення потреби збору даних, їх акумуляції та аналізу при розробці місцевих програм та рішень.
