ХВОРОБА ЛАЙМА
Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності людей на кліщовий бореліоз з кожним роком на Прикарпатті ускладнюється. Щорічно збільшується кількість людей, які захворіли на хворобу Лайма.
Несвоєчасна діагностика, пізнє звернення за медичною допомогою, відсутня насторога зараження на хворобу Лайма при нанесенні покусів кліщами, призводить до виявлення хвороби у людей в хронічних формах захворювання, довготривалої непрацездатності, інвалідності, а подекуди і летальних випадків.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) — інфекційне трансмісивне захворювання.
Одним із джерел інфекції є годувальники кліщів — невеликі ссавці й деякі види птахів.
Більшість випадків хвороби Лайма (інфекцію переносять кліщі) фіксують із квітня до листопада. Це період найвищої активності іксодових кліщів. Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща.
Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.
Ймовірність укусу кліща і зараження хворобою Лайма найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо у лісах, лісопарках тощо. Від хворого до здорової людини збудник не передається.
Хвороба Лайма може мати кілька стадій:
ранню локалізовану;
ранню дисеміновану;
пізню хронічну.
Рання дисемінована стадія виникає через 3–10 тижнів після укусу кліща і є
результатом гематогенного розповсюдження збудника. На цій стадії з’являються:
шкірні доброякісні лімфоцитоми, множинні мігруючі еритеми;
запаморочення, краніальні невропатії, зокрема параліч Белла, менінгізм та менінгіт;
кістково-м’язові артралгії та міальгії;
серцево-судинні блокади.
Клінічні прояви зникають самостійно.
Пізня, або хронічна, хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому випадку з’являються неврологічні та ревматологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи (артрити) чи нервової (нейробореліоз, хронічний атрофічний акродерматит).
Імунітет після перенесеного Лайм-бореліозу нестерильний, можлива реінфекція із повторним розвитком захворювання.
Щеплення від Лайм-бореліозу не існує.
В умовах Прикарпаття найбільша активність паразитування іксодових кліщів на великій рогатій худобі і дрібних свійських тваринах припадає на другу половину квітня - першу половину травня, тобто, в регіоні вже триває сезон активності кліщів, які є джерелом збудника хвороби Лайма. Ризик інфікування залежить від кількості інфікованих кліщів в регіоні і частоти контакту з ними.
Найбільш достовірну оцінку індивідуального ризику інфікування та зменшення кількості виявлення захворювання на пізніх стадіях з розвитком ускладнень можна одержати шляхом серологічного скринінгу, який проводиться лабораторією особливо небезпечних інфекцій ДУ « Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка,4, а саме:
Визначення антитіл класу IgM до збудника бореліозу (хвороба Лайма) імуноферментним методом ;
Визначення антитіл класу IgG до збудника бореліозу (хвороба Лайма) імуноферментним методом ;
Видова діагностика кліщів, мікроскопія мазка біоматеріалу кліща в темному полі зору на борелії;
Матеріалом для бактеріологічного та серологічного дослідження слугують іксодові кліщі, сироватки крові.
Якщо Ви або ваші близькі постраждали від укусу кліща, зверніться до лікаря якнайшвидше, щоб вчасно перевірятися на наявність хвороби Лайма і, при необхідності, почати лікування якомога раніше.
Косівсько- Верховинський
міжрайонний відділ
ДУ « ІФОЦКПХМОЗ»
Завідувач відділу
епід.нагляду та профілактики
інфекційних хвороб
Л.ГАВРОНСЬКА
