29 вересня - День пам’яті трагедії Бабиного Яру
Бабин Яр - місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941-1943 роках. Серед них - євреї і роми, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Вбивства у Бабиному Яру тривали у кілька етапів.
Перший - щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних - тривав із вересня 1941-го до весни 1942 року. Пік припав на 29-30 вересня, коли загинули 33 771 особа.
Другий етап - кінець зими 1942 - середина серпня 1943-го. На цей час припадає створення Сирецького концтабору. Його в’язні - численні жертви Бабиного Яру.
Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на тлі знищення трупів у Бабиному Яру в серпні-вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору. Паралельно відбувалася евакуація самого табору. Зрозумівши, що в Києві не втриматися, німці почали замітати сліди злочинів.
З середини жовтня 1941 року неподалік Кирилівської церкви почали страчувати пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова.
Репресій зазнали й українські націоналісти. Першочергово представники похідних груп. У вересні 1942 року почалися арешти серед учасників націоналістичного підпілля і тривали до останніх днів німецької окупації. З усіх українських земель найбільших жертв ОУН зазнала в Києві - не менше 600 осіб.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося.
У самому Бабиному Яру та навколо нього нині близько двадцяти різних пам’ятників. Зокрема відома «Менора», яку встановили у 1991 році на 50-ту річницю з першого масового розстрілу євреїв.
Голокост - важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру завжди залишиться живою.
